За два з половиною роки, що триває війна в Україні, в Росії вийшло понад дві тисячі наукових статей, присвячених «спеціальній військовій операції». Серед них є такі, які майже не мають відношення до науки та і цілком професійні дослідження російських вчених у галузі права, психології, соціології, військової справи. T-invariant ознайомився з цими статтями та розповідає, про що в них йдеться мова.
Як ми рахували та читали
В основі цього огляду є база Національної електронної бібліотеки ELibrary станом на 15 серпня 2024 року. Словосполучення для пошуку – “спеціальна військова операція”, за якою знаходиться близько 2200 статей.
Головні новини про життя вчених під час війни, відео та інфографіка – у телеграм-каналі T-invariant. Підпишіться, щоби не пропустити.
Це відносно небагато. Наприклад, на модну нині тему «історична політика» за той же період російські вчені написали близько 5500 статей, про «Розмови про важливе» — близько 650 статей. Тобто вчені в Росії не ігнорують війну в Україні, але ставляться до неї приблизно так само, як і російське суспільство загалом: її намагаються хіба що не помічати та займатися звичною тематикою.
Значна кількість статей про «СВО» всупереч очікуванням не належить до чогось на кшталт філософського обґрунтування «російського світу» чи ідеологічної боротьби з нацизмом, а присвячена цілком конкретним військовим та навколовоєнним проблемам.
Майже третина всіх статей (27% – і це найпопулярніша категорія) – дослідження правових колізій, які створила війна: від правового статусу дільничних на «звільнених територіях» до аналізу діяльності судів «Луганської народної республіки» до та після її входження до складу Росії. На другому місці знаходяться статті виключно військового характеру: від аналізу проблем військово-політичної роботи у російській армії до технічних особливостей облаштування залізничних контейнерів під господарські потреби польових госпіталів.
Статті сумнівної наукової цінності при цьому розподілені з усього масиву журналів досить поступово. Не можна сказати, що відверто ідеологізовані опуси публікують лише другосортні журнали у регіонах. Статтю під назвою “Технології зовнішнього впливу на політику РФ у контексті спеціальної військової операції в Україні” можна зустріти у Віснику Московського університету [1]. А стаття «Система олігархічного капіталізму Росії суперечить досягненню цілей спеціальної військової операції» чудово почувається у журналі РАН «Економічні та соціальні зміни: факти, тенденції, прогноз»[2].
Соціологія: противники війни, але прихильники режиму
Серед опозиційних політиків та аналітиків консенсусом є уявлення про відсутність правдивих соціологічних досліджень у Росії, що воює. Однак, крім ВЦВСД (Всеросійський центр вивчення суспільної думки), по всій країні соціологи за два з половиною роки провели незалежно один від одного кілька десятків польових досліджень, результати яких загалом ідентичні.
Влітку цього року вийшла книга «Російська громадська думка в умовах військового конфлікту». Інтерв’ю з одним із її авторів, доктором соціологічних наук Володимиром Звоновським можна прочитати тут.
Згідно з опублікованими даними, росіяни загалом підтримують війну. У Хабаровському краї підтримка становить від 40% до 70% (залежно від індивідуальних політичних поглядів) [3]. У Дагестані – до 40% населення [4]. Аналогічні результати дає велике незалежне опитування Поволжя [5]. Те саме думає і молодь Обнінська — першого російського наукового міста, де понад 60% опитаних ставляться до війни позитивно чи нейтрально[6].
Ця підтримка явно не шалена. Люди чудово розуміють, що війна – це важко. «Спеціальна військова операція» — головний чинник занепокоєння жителів Білгородської області (навіть зростання цін їх хвилює вдвічі рідше), причому до 84% опитаних вірять, що влада (від військових до глав районів) цілком може захистити їх від будь-яких зовнішніх загроз [7].
Війна поляризує суспільство. Майже половина наших співвітчизників вважає, що їхнє життя ніяк не змінилося, при цьому рівно стільки ж свідчать про інше.
Ті, хто «помічає» війну, немає жодних довгострокових планів, а тим, кому нічого змінилося, майбутнє бачиться безхмарним [8]. Люди зазначають, що однакова позиція щодо війни в Україні призводить до зростання солідарності, а різна — до збільшення конфліктів [9].
Однак цей розкол відбувається на особистісному рівні. Люди лаються між собою, але не лають державу. Критичне ставлення до війни (наприклад, до 19% жителів Нижегородської області при 41,1% тих, хто не визначився) ніяк не впливає на рівень схвалення діяльності президента та уряду та на схвалення нинішнього курсу країни [10]. Це підтверджують і результати дослідження соціологів з МДУ: так, критиків влади серед противників війни більше, але вони все одно у меншості [11].
Навіть ті, хто нейтрально чи негативно оцінює війну в Україні, радіють перемогам російської армії: у тому ж Обнінську до половини критиків війни загалом позитивно оцінили її перші результати [12]. А в Білгородській області люди впевнені, що, незважаючи на всі тяготи війни, жителі регіону стали більш згуртованими за рахунок допомоги «новим регіонам», переселенцям, солдатам [13].
Психологія: проблеми, якими ніхто не займається
Штрихи до портрета російського суспільства воєнного періоду вносять і психологи, які фіксують зростання тривожності у суспільстві, психологічні проблеми «ветеранів СВО» і той факт, що ці проблеми майже нікого не цікавлять.
Так, за даними досліджень, до 20% всіх звернень до Алтайської крайової психіатричної лікарні пов’язані з тривожністю щодо «спеціальної військової операції» та участі в ній рідних [14]. На прикордонних регіонах до 60% жителів мають ознаки особистісної тривожності [15].
Актуальні відео про науку під час війни, інтерв’ю, подкасти та стрими зі знаменитими вченими – на YouTube-каналі T-invariant. Стати нашим передплатником!
Російським психологам очевидно, що значна кількість «ветеранів СВО» повертається з українських територій із яскраво вираженим посттравматичним стресовим розладом [16]. Близько двох третин демобілізованих потребують психологічної допомоги. При цьому навіть самі військові відзначають, що медична підтримка, що надається їм, формальна і недостатня [17]. А відсутність цієї допомоги веде до низької адаптивності та розвитку асоціальної поведінки [18].
Право і соцпідтримка: хаос і плутанина
Питання законодавства і правозастосовної практики – найпопулярніші у російських вчених, які пишуть про “спеціальну військову операцію”. Якщо додати до них статті про проблеми соціального забезпечення військових та їхніх сімей (багато в чому також пов’язаних із прогалинами в законодавстві), то вийде, що кожна третя стаття про «СВО» говорить про наявність величезної кількості невирішених правових питань.
Їхній спектр різноманітний. Від проблеми кваліфікації вбивства військовослужбовцями командирів під час виконання бойового завдання [19] до діяльності дільничних на «нових територіях». Від правового статусу військово-цивільних адміністрацій у зоні «СВО» до створення там органів прокуратури. Від аналізу діяльності судів «ЛНР» до включення «республіки» до складу РФ [20] та правового статусу військового духівництва [21]. Від регулювання права на медичну амбулаторну допомогу до аналізу правових проблем із «кредитними канікулами» для учасників «СВО».
У сукупності масив статей про правові проблеми на «СВО» та навколо неї дасть фору будь-якому ЗМІ-«іноагенту» у висвітленні проблем війни в Україні. Кількість цих статей та їх проблематика говорять про те, що війна в Україні йде у правовому хаосі.
Гуманітарні науки та богослов’я: війна як найвища форма кохання
Для тих, хто зацікавиться гуманітарною складовою вітчизняних досліджень про «спеціальну військову операцію», чекають статті, що оповідають про «суверенну державність як особливий вид державності» [22], що аналізують результати «СВО» з позицій «третьої парадигми» [23], погляд на війну в Україні як на боротьбу з країнами, які «реалізують принципи та правила культури егоїзму» [24] та інші подібні дослідження.
Доктора філософських, юридичних, історичних, соціологічних та інших наук за два роки встигли розповісти, що «СВО» — це «культурний проект відродження Російської ідеї як своє метафізичне буттєве підґрунтя» [25] та «фазовий перехід великоросів в інерційну фазу етногенезу» [26]. Встигли обґрунтувати необхідність скасування у «ліквідованій українській державі» всіх церков, крім РПЦ [27]. І навіть із посиланнями на Біблію заявити, що «іноді війна може бути єдиним можливим проявом діяльного кохання» [28].
Варто зазначити, що серед авторів таких статей зовсім небагато відомих та публічних персон: наприклад, автор статті «Спеціальна військова операція та новий світовий порядок» [29] декан факультету держуправління МДУ В’ячеслав Ніконов.
Військова справа: готуємось до нових воєн
У військових академічних журналах визнається, що політична робота з російськими військовослужбовцями напередодні «СВО» велася неефективно, створюючи спотворений образ «братського народу, що пригнічується» і уявних антагоністів — «націоналістичних батальйонів». Через війну російські військові були готові до опору населення на окупованих територіях [30]. За підсумками цього розробляються і апробуються нові методики психологічної дії на армію противника і мирне населення зайнятих територій [31].
Військові проводять свої соцопитування і вони дають досить позитивні (для них) результати. Наприклад, у них чітко простежується поліпшення іміджу професії офіцера та її конкретизація: майбутні курсанти військових училищ тепер краще розуміють, що вони займатимуться, і це сприяє їх ефективній профорієнтації [32].
Обговорюється й досвід оновлення методики викладання іноземної мови, але зовсім не в напрямку відмови від неї (як у кравцовському Міністерстві освіти), а навпаки: вивчення іноземної мови посилюють за рахунок вивчення технічних термінів, які застосовуються у військовій техніці НАТО [33].
Військові у своїх журналах відкрито аналізують структуру травм та поранень (дві третини травм, згідно з цими дослідженнями, — мінно-вибухові, і лише 11% — кульові) [34]. Вони навіть фактично визнають застосування у цій війні заборонених психоактивних речовин. Причому дослідження присвячені аналізу впливу цих речовин на живі організми та протидії цьому впливу [35].
Читання статей у військових журналах краще за будь-яку політологічну аналітику показує, чого чекати від російської армії та політичного керівництва в майбутньому. Ніхто не збирається зупиняти війну: її збираються вести ефективніше, ніж зараз.
Резюмуємо все описане вище. Те, що напівпошепки обговорюється в публічному просторі (від психологічних проблем ветеранів «СВО» до застосування забороненої зброї в Україні) і часто подається як «інсайти», в російських наукових журналах аналізується цілком відкрито. У цьому сенсі можна сказати, що російські вчені набагато чесніші за багатьох своїх колег у країні і за її межами. Навіть цей поверховий огляд показує: невірно думати, що вся значуща російська наука, яка вивчає суспільство, поїхала з Росії, замовкла або прогнулася під «лінію партії». Крім навколонаукових та кон’юнктурних публікацій є і значна кількість цілком конкретних емпіричних досліджень, які допомагають краще зрозуміти, що відбувається (а головне — відбуватиметься!) з Росією та її громадянами.
Підтримати роботу T-invariant ви можете, передплативши наш Patreon і вибравши зручний розмір донатів.
Текст: Сергій Чернишов
[1] Прилепский П.А., Буров А.С. Технологии внешнего влияния на политику РФ в контексте специальной военной операции на Украине // Вестник Московского университета. Серия 21: Управление (государство и общество). 2023. Т. 20. №2. С. 126-140.
[2] Ильин В.А., Морев М.В. Система олигархического капитализма в России противоречит достижению целей специальной военной операции // Экономические и социальные перемены: факты, тенденции, прогноз. 2023. Т. 16. № 4. С. 9–37. DOI: 10.15838/esc.2023.4.88.1
[3] Стасюк Е. В. Особенности самоидентификации молодежи Хабаровского края в условиях специальной военной операции // Власть и управление на Востоке России. 2023. № 4 (105). С. 218–230. https://doi.org/10.22394/1818-4049- 2023-105-4-218-230
[4] Шахбанова М.М. Отношение дагестанцев к специальной военной операции (результаты социологического опроса, декабрь 2023 года) // Региональные аспекты социальной политики. 2023. №25. С. 56-68.
[5] Романович Н.А. Общественное мнение о специальной военной операции РФ в Украине // Проблемы социальных и гуманитарных наук. 2022. № 2 (31). С. 203-212.
[6] Пацула А.В. Колесникова Е.Д. Отношение старшеклассников и студентов первого наукограда России к проведению специальной военной операции на Украине // Вестник образовательного консорциума Среднерусский университет. Серия: Гуманитарные науки. 2022. №22. С. 77-80.
[7] Реутов Е.В., Гармашев А.А., Полухин О.Н., Реутова М.Н. Трансформация восприятия проблематики безопасности в приграничном регионе в условиях специальной военной операции // Власть. 2023. Т. 31. №4. С. 86-94.
[8] Смирнов В.А. Социальное самочувствие российской молодежи в условиях специальной военной операции // Вестник Томского государственного университета. Философия. Социология. Политология. 2024. № 77. С. 241–250. doi:10.17223/1998863Х/77/20
[9] Смирнов В.А. Погодина Ю.А. Социальное самочувствие российских девушек в условиях специальной военной операции // Вестник Московского университета. Серия 18: Социология и политология. 2023. Т. 29. №4. С. 89-101.
[10] Устинкин С.В., Никитин А.В. Проблема доверия молодежи к общественным и государственным институтам в контексте проведения специальной военной операции (СВО) // Технологии социально-гуманитарных исследований. 2023. №4. С. 32-52.
[11] Смирнов В.А. Гражданские установки российских студентов в контексте специальной военной операции // Высшее образование в России. 2023. Т. 32. № 8-9. С. 9–23. DOI: 10.31992/0869-3617-2023-32-8-9-9-23
[12] Пацула А.В. Колесникова Е.Д. Отношение старшеклассников и студентов первого наукограда России к проведению специальной военной операции на Украине // Вестник образовательного консорциума Среднерусский университет. Серия: Гуманитарные науки. 2022. №22. С. 77-80.
[13] Реутов Е.В. 2023. Влияние специальной военной операции на процессы социальной консолидации в Белгородской области. NOMOTHETIKA: Философия. Социология. Право, 48(4): 704–709. DOI: 10.52575/2712-746X-2023-48-4-704-709
[14] Шереметьева И.И., Строганов А.Е., Кандрина Н.В., Плотников А.В., Кулешова Е.О., Курышкин В.И. Социально-психологические и клинические особенности течения невротических расстройств у лиц в ситуации специальной военной операции. Бюллетень медицинской науки. 2023. №1(29). С. 37-42.
[15] Лавров В.В., Лаврова Н.М., Бутенко С.А., Лавров Н.В., Зезюлинская И.А. Социально-психологические факторы жизнестойкости жителей приграничных регионов во время специальной военной операции // Знание. Понимание. Умение. 2023. №4. С. 192-204.
[16] Евецкая С.В., Исаев Р.А., Люев Т.Х. К вопросу биопсихосоциальной модели лечения ПТСР у сотрудников полиции, вернувшихся из зоны проведения специальной военной операции // Психология. Историко-критические обзоры и современные исследования. 2023. Т. 12. № 1А. С. 151-158. DOI: 10.34670/AR.2023.86.24.014
[17] Масляков В.В., Полиданов М.А., Сидельников С.А., Кокарева А.А. Динамика эмоционального состояния участников специальной военной операции после оказанной медико-психологической помощи в условиях вооруженного конфликта // Психология. Историко-критические обзоры и современные исследования. 2023. Т. 12. № 9А. С. 81-89. DOI: 10.34670/AR.2023.24.24.012
[18] Романова М.С., Кукуляр А.М. Исследование психологических особенностей военнослужащих по контракту как фактор готовности к участию в специальной военной операции / М. С. Романова, А. М. Кукуляр // Мир науки. Педагогика и психология. — 2023. — Т. 11. — № 5. — URL: https://mir-nauki.com/PDF/02PSMN523.pdf
[19] Тищенко А.О. Некоторые аспекты квалификации убийства в условиях проведения специальной военной операции // Военное право. 2024. №2 (84). С. 142-146.
[20] Жарикова Н. С., Жариков П. А. 2024. Особенности назначения наказания судами Луганской Народной Республики в условиях проведения специальной военной операции // Вестник Тюменского государственного университета. Социально-экономические и правовые исследования. Том 10. № 1 (37). С. 71–85. https://doi.org/10.21684/2411-7897-2024-10-1-71-85
[21] Суровцев А.И., Ряжапов Н.Х. Правовой и социальный статус военного духовенства Вооруженных сил Российской Федерации в контексте специальной военной операции // Военный академический журнал. 2023. №4 (40). С. 34-45.
[22] Шамаров В.М., Шамаров Н.В. Суверенная государственность как особый вид государственности в условиях специальной военной операции России на Украине // Военное право. 2023. № 1 (77). С. 64-72.
[23] Попов Ю.М. Перспективы результатов специальной военной операции с позиции третьей парадигмы // Сложность. Разум. Постнеклассика. 2024. №1. С. 27-34.
[24] Меренков А.В. Культура эгоизма в условиях специальной военной операции // Вестн. Удм. ун-та. Социология. Политология. Международные отношения. 2022. Т. 6, вып. 3. С. 305–316. https://doi.org/10.35634/2587-9030- 2022-6-3-305-316
[25] Ревяков И.С. Специальная военная операция как культурный проект // Культура в фокусе научных парадигм. 2023. №17. С. 121-125.
[26] Сайфуллин Р.Г. Специальная военная операция на Украине в контексте перехода великороссов в инерционную фазу этногенеза // Общество. Среда. Развитие. – 2023, ¹ 1. – С. 115–124. – DOI 10.53115/19975996_2023_01_115–124
[27] Посредников Д.В. Украинская православная церковь в условиях проведения специальной военной операции РФ на Украине // Журнал исторических, политологических и международных исследований. 2022. № 2 (81). С. 105-115.
[28] Сизов С.Г. Церковь и война. Духовные смыслы специальной военной операции России // Вестник Омской православной духовной семинарии. 2022. № 2 (13). С. 160-167.
[29] Никонов В.А. Специальная военная операция и новый миропорядок // Государственное управление. Электронный вестник. 2023. №99. С. 7-34.
[30] Фоменко П.П., Якутин А.А. Проблемы и опыт организации военно-политической работы в ходе специальной военной операции на Украине // Военный академический журнал. 2023. №3 (39). С. 12-23.
[31] Филатов А. М., Королев С. О. Учёт опыта организации морально-психологического обеспечения в вооруженных силах Украины при проведении военно-политической работы в ходе специальной военной операции / А. М. Филатов, С. О. Королев // Гуманитарный вестник ВА РВСН. 2023. № 1(31). С. 59-69.
[32] Обухова Е.Г. Представления курсантов об идеальном образе офицера-артиллериста до и после начала специальной военной операции на Украине // Артиллерийский журнал. – 2023.– № 2. – С. 77–84.
[33] Лучинина Е.Н. Нечаева С.Н. Актуализация содержания дисциплины «Иностранный язык» в организации высшего военного образования с учетом опыта специальной военной операции // Вестник Ярославского высшего военного училища противовоздушной обороны. 2023. №4. 81-87.
[34] Дорохов А.Е., Акперова С.Р., Просветов С.Г. Анализ характера травм и ранений, полученных в ходе специальной военной операции // Молодежный инновационный вестник. 2023. Т.12. №2. С. 138-140.
[35] Григорьев А.М., Яшкир В.А., Крылов В.И., Колосова Н.А., Фатеенков В.Н. Идентификация EA-3167, структурного аналога инкапаситанта BZ, в объектах, доставленных из зоны проведения специальной военной операции, и обнаружение его метаболитов в моче при экспонировании крыс. Вестник войск РХБ защиты. 2024. №8(1). С. 18–33. EDN:hrotqc.
Сергій Чернишов 30.08.2024