T-invariant, співзасновник сайту Дисернет Андрій Ростовцев та координаторка проектів спільноти Лариса Меліхова запускають «Плагіат-навігатор». На прикладі окремих кейсів міжнародного наукового плагіату можна побачити, як виглядає імітація академічної діяльності у планетарному масштабі. Для вирішення цього завдання використовуються спеціально навчені мовні моделі NLP, створені у співпраці з групою лінгвістів з університетів Гельсінкі та Осло. У першому випуску — розповідь про китайську вчену, яка захистила в Харкові дисертацію, що фактично складається з перекладених українською мовою двох російськомовних робіт.
Головні новини про життя вчених під час війни, відео та інфографіка – у телеграм-каналі T-invariant. Підпишіться, щоби не пропустити.
Ніщо не руйнує російську науку сильніше, ніж російська держава: репресії вчених, припинення роботи із західними колегами, привілеї для керівників університетів, які підтримали «СВО», — все це згубно діє на науку. Не дивно, що все частіше звучать заклики обгородити Росію парканом і нехай там усе загниє, наука — насамперед. Кого хвилюють проблеми наукового плагіату у країні-агресорі?
Ми вважаємо таку позицію помилковою. Ізолювати російську науку вже не вдасться. До того ж шахрайські практики псевдонаукової халтури, напрацьовані ще в СРСР, успішно перекочували до пострадянських країн, а величезний масив російськомовних текстів є практично невичерпним джерелом для перекладного плагіату. Стінки резервуара, в якому знаходиться це джерело — і так напівпрозорі, — остаточно зникли з появою штучного інтелекту. Сьогодні російські тексти, перекладені різними мовами, тріумфально йдуть по планеті, легко перетинаючи кордони та бар’єри.
Однак нові технологічні можливості діють і в інший бік: те, що залишалося в тіні, тепер можна розголосити. З кожним новим випадком перекладного плагіату перед нами проступає мережа, що охоплює різні країни і континенти, по якій циркулюють колишні російські тексти. Для вивчення цієї мережі T-invariant, Андрій Ростовцев та Лариса Меліхова розпочинають спільний проект «Плагіат-навігатор».
Сьогодні ми розповімо, як китайська вчена Ван Цзін I (Jingyi Wang) органічно використовує найгірші практики, які досі об’єднують академічний пострадянський простір.
2017 рік. Ван Цзін I приїжджає в Україну і вступає до аспірантури в Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороді.
2020 рік. Ван Цзін I бере фрагмент дисертації 2005 року російською мовою (Москва, МПГУ ім. Шолохова), перекладає англійською, замінивши ряд посилань на російських авторів посиланнями на китайських вчених, і публікує його у вигляді наукової статті у польському науковому журналі. Видавець журналу: Nicolaus Copernicus University, Torun (Uniwersytet Mikołaja Kopernika w Toruniu). Автор дисертації-джерела – Аркадій Філіппов, відомий музичний педагог, доцент Саратовського національного дослідницького університету.
2021 рік. Ван Цзін I захищає в Харківському університеті дисертацію кандидата педагогічних наук на тему «Формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до вокально-педагогічної діяльності в закладах вищого освіти КНР». Ця дисертація – компіляція двох російськомовних джерел, перекладених українською мовою.
Джерела:
1) та сама дисертація Аркадія Філіппова 2005 року, з якою була списана публікація;
2) дисертація китайського автора 2015 року, захищена у Росії (Волгоград).
У тексті дисертації Ван Цзін I широко використовуються основні положення, розроблені російськими музикознавцями та педагогами. При цьому їх імена часто замінюються на китайські (Хан Жімін, Ху Шихонг, Цянь Цзяньмін та ін.). Списуючи з перекладом українською мовою текст із дисертації відомого саратовського музичного педагога, Ван Цзін I перетворила Центральну музичну школу при Московській державній консерваторії ім. П.І. Чайковського на Київську середню спеціалізовану музичну школу-інтернат ім. Миколи Віталійовича Лисенка при Національній музичній академії України ім. П.І. Чайковського. А знамениту московську Гнесинку — на Харківську середню спеціалізовану музичну школу-інтернат при Харківській консерваторії.
2022 рік. Ван Цзін I повертається до Китаю і стає професоркою музики в Музичному коледжі при Чжецзянському педагогічному університеті. Це один із найпрестижніших педагогічних університетів Китаю, розташований у провінції Джецзян.
2022 рік. На конференції у Харкові у 2022 році Ван Цзін I виступає вже як учена із Педагогічного університету провінції Джедзян (КНР) з доповіддю «Технологія навчання музики вчителів в умовах дистанційного навчання: китайський досвід».
Цікавим є характер замін, які виконуються в процесі копіювання тексту дисертації. Досі в російських списаних дисертаціях експерти з Дисернету знаходили два варіанти замін: оновлення дат з метою трохи «освіжити» старий текст (у тому числі заміна посилань на застарілі джерела пізнішими) та підміна предмета дослідження (найвідоміший приклад – контекстна заміна м’яса на шоколад у дисертації депутата Держдуми Ігошина).
В українсько-китайсько-російській дисертації Ван Цзін I було виявлено ті самі види замін — але зі своїми особливостями. Під час копіювання з дисертації О.В. Філіппова від 2005 року завдання оновлення інформації (адже минуло 17 років!) вирішувалося одночасно з «китаїзацією» російського тексту: посилання на російських учених масово замінені свіжішими посиланнями на китайців.
Приклади:
«Г.К. Парінова … пише <-> «Фанг Гуанью … відзначає»;
«…Швирьов … стверджує <—> «…філософ-музикант Лі Цзін … стверджує»;
«…з урахуванням досліджень О.В. Брушлинського, М.І. Воловикою <—> «…з урахуванням досліджень китайського дослідника Ян Хао».
Друга робота-джерело – дисертація китайського автора, захищена російською мовою – порівнює педагогічні системи Росії та Китаю. Текст потрібно адаптувати до українсько-китайських відносин. Відповідно змінюється характер підмін.
Приклади:
“У Китаї такі ідеї є запозиченими з російської та європейських вокальних шкіл”. <—> «У Китаї такі ідеї перейшли з азіатських та європейських вокальних шкіл»;
«Для російської системи підготовки фахівців вокального мистецтва у системі вищої музичної освіти характерні» <—> «Для української системи…»
«У російських музичних ВНЗ традиційно дуже сильна педагогічна складова» <—> «В українських музичних ВНЗ…»
«До системи сучасної вокальної професійної освіти Росії та Китаю включаються…» <—> «…України та Китаю…»
Китайська науковиця, яка публікує плагіат дисертації російського вченого в Польщі та захищає у Харкові дисертацію, де Росія замінюється на Україну, а російські автори на китайську — чи це не є свідченням глобалізації науки? Так чи інакше, автори цієї статті та T-invariant мають намір найближчим часом звернутися з офіційним листом до редакції польського журналу та порушити питання про ретракцію (відкликання) статті Ван Цзін I.
Підтримати роботу T-invariant ви можете, передплативши наш Patreon і вибравши зручний розмір донатів.