Після початку війни з Україною найбільші видавці наукової періодики припинили співпрацю із російськими науковими організаціями. У відповідь російська влада ініціювала «білий список» наукових видань, публікація в яких буде законною підставою для грантової звітності. Нещодавно з цього переліку зникли близько 500 журналів, але незабаром повернулися з настійною рекомендацією утриматися від оплати відкритого доступу в журналах видавництва Elsevier, яке оголосило, що платежі авторів із Росії будуть надіслані на підтримку України. Є серйозні побоювання, що вчені, які не наслідували цю пораду, ризикують потрапити під кримінальну статтю про державну зраду.
31 березня 2022 року топові наукові видавництва (зокрема, ACS Publications, Cambridge University Press, Elsevier, IOP Publishing, Springer Nature та інші) оголосили, що засуджують вторгнення і через це припиняють співпрацю з російськими та білоруськими науковими організаціями. Elsevier в окремій заяві повідомила, що, окрім відмови від співпраці та ділових відносин з партнерами в Росії та Білорусії, робить безкоштовним доступ до своїх продуктів для українських вчених. Російські організації почали відключати від сервісів. Після видавцями припинили відносини з російськими організаціями і найбільші бази наукових публікацій, насамперед, Web of Science і Scopus. Однак видавництва, як і раніше, приймали рукописи та публікували статті російських дослідників (Британське мікробіологічне суспільство, яке припинило приймати дослідження, підготовлені за допомогою російського державного фінансування, на цьому тлі виглядає скоріше винятком). У російських учених зник доступ як до самих статей, так і даних про цитування. Це не означає, що вони не змогли читати наукову періодику взагалі: у багатьох випадках допомагали схеми нелегального доступу, наприклад Sci-Hub, Library Genesis, Nexus Search та інші сервіси. Крім того, журнали за рідкісними винятками не відмовляли вченим із Росії у публікації їхніх наукових статей.
Але офіційної підписки на наукові журнали та доступу до науко метричних даних, які отримували з баз Web of Science та Scopus, російські інститути втратили. Це означало, зокрема, що російські вчені залишилися без оцінок: створена раніше система оцінки наукових досягнень (і пов’язані з ними виплати) ґрунтувалися переважно на науково метричних даних насамперед цих двох баз.
У зв’язку з цим уряд РФ зробила два кроки: по-перше, скасував вимогу про облік науково метричних даних із західних баз публікацій, по-друге, вирішив створити власну базу даних для цих цілей. Так виник «білий перелік». Він був складений з 22 тисяч журналів з бази Web of Science (так звана Core Collection), 27 тисяч журналів зі Scopus та 887 російських журналів з бази RSCI (Російського індексу наукового цитування). У «білому списку» містяться відомості про всі науково метричні параметри цих журналів та дані про бази даних, де вони проіндексовані. Тепер вченому, якому, наприклад, за вимогами гранту необхідно опублікувати статтю в журналі першого квартилю в базі даних Scopus, потрібно зайти до «білого списку», переконатися, що його журнал відповідає потрібним показникам, і ці дані будуть законною підставою для надавача грантів, щоб прийняти його звіт.
12 липня Російський центр наукової інформації (РЦНІ) оголосив у своєму телеграм-каналі, що міжвідомча робоча група, яка займається упорядкуванням «білого списку», вирішила виключити з нього 480 журналів. Причин цього рішення, а також список видалених журналів ніде не наводилися. «Найближчі кілька днів ми повернемо їх на сайт із відповідними нотатками», — йшлося у повідомленні.
Про причини здогадатися було неважко: наприкінці червня анонімний телеграм-канал «Зоопарк із слонової кістки» вирішив «нагадати», що видавництво Elsevier після початку війни з Україною ухвалило рішення, що платежі авторів із Росії за статті, опубліковані в журналах Open Access, будуть надсилати на підтримку України. Ці дії, як зазначає автор каналу, «кваліфікуються абсолютно однозначно — за статтею 275 КК РФ, із санкцією від 12 років до довічного».
Довідка
Хто платить за статті у наукових журналах
Публікації в наукових журналах є виключно важливими для дослідників: якщо науковий результат не опубліковано — це все одно, що його не було зовсім. Наукові статті також необхідні для звітів щодо грантів та перед державою. Тому зміни у політиці видавців наукових журналів прямо впливають на роботу вчених.
У минулому бізнес-модель наукових журналів було влаштовано так: статті публікувалися безкоштовно, а редакції існували за рахунок плати за передплату, доступ до статей. Тобто читачі (ті ж таки вчені) платили за доступ до наукової інформації. В останні десятиліття, коли стало зрозуміло, що ця традиційна модель ускладнює доступ до наукових знань, з’явилася «перевернута» модель: автори платять за публікацію (наприклад, із засобів грантів), а самі статті викладаються у відкритий доступ. Open Access (OA) журнали мають значно ширше коло читачів, отже більше шансів, що колеги процитують статтю. Модель Open Access має кілька різновидів, наприклад Gold Open Access, де платить автор, або Diamond Open Access, де кошти йдуть від вузів або інших організацій.
Мінус цієї моделі — найвища плата за статті: публікація може коштувати автору кілька тисяч доларів. На це часто витрачають значні кошти з грантів або інших джерел. Саме ці кошти, отримані від російських авторів, Elsevier і відправляв на допомогу Україні (або, як мінімум, заявляв про цей намір).
«Українську» причину видалення 480 журналів із «білого списку» підтвердило T-invariant джерело, знайоме із ситуацією: «Це лише Gold Open Access журнали, які інформують авторів про наміри видавця використати частину прибутку зі згаданою метою. Гібридні Elsevier залишаються, інші видавці без змін. Доводи перенести всю відповідальність на авторів (свідомих та освічених людей) та не різати списки, регулятор (Міністерство та науки. — T-invariant) не сприйняв».
17 липня виключені журнали знову з’явилися у списках, але тепер кожен із них супроводжується приміткою: «У зв’язку з наміром видавництва Elsevier використовувати платежі за забезпечення відкритого доступу (APC) для фінансування України, російським ученим настійно рекомендується утримуватися від оплати відкритого доступу в журналах Elsevier».
Залишається незрозумілим, чому рішення виключити з «білого списку» майже півтисячі журналів, а потім забезпечити їх попередженням «публікація в цьому журналі небезпечна для російських авторів» було прийнято тільки зараз. Ще півроку тому, у грудні 2023 року, колишній ректор РХТУ та депутат Держдуми Олександр Мажуга попереджав російських учених, що виплати авторів за публікації в журналах Open Access компанії Elsevier «відправлять в Україну». У який момент було прийнято цей порядок — неясно, проте сама практика такої «примусової допомоги» викликає запитання.
— З одного боку, причиною цього рішення могло стати бажання не дискримінувати російських авторів за національним принципом, тобто дати можливість публікуватися тим, хто не підтримує війну. Це демонструє цінності Elsevier, солідарність із жертвами агресії. Але при цьому публікації на подібних умовах можуть мати високі ризики для тих антивоєнних вчених, які знаходяться зараз на території Росії. Ці обставини не можна списувати з рахунків. Хто захищатиме їх у судах у разі переслідування — питання відкрите, і їм навряд чи задаються ті, хто опрацьовує подібні кроки, — каже голова Ради з етики наукових публікацій соціолог Ганна Кулешова.
Чи самі публікації в журналах зможуть служити приводом для порушення кримінальної справи, як передбачав «Зоопарк», неясно. Засновник правозахисного проекту «Перший відділ» адвокат Іван Павлов сподівається, що до цього не дійде.
— З моменту, коли стало відомо, що ці гроші можуть йти в Україну, публікація в цьому журналі може вважатися кримінальною. Але сподіваюся, що публікації, які вийшли до того, як кошти, одержані цим видавництвом, почали йти в Україну, навряд чи можуть розглядатися як кримінальні, — вважає він.
Автор: Редакція T-invariant
Редколегія T-invariant 18.07.2024