Створення великих мовних моделей принципово покращило якість автоматичного перекладу та створило масовий доступ до відповідних інструментів у всьому цивілізованому світі. Ці досягнення прогресу збіглися за часом із початком повномасштабної військової агресії Росії в Україні. У результаті виникає і поширюється явище, яке можна охарактеризувати як академічне мародерство. Про це у сьогоднішньому випуску Плагіат-навігатора.

Дев’ятнадцятий нарис із циклу «Творці» присвячений Феодосію Григоровичу Добржанському — видатному генетику та еволюціоністу. Він народився у місті Немирів в Україні. Працював у знаменитій лабораторії Томаса Моргана у Калтесі. Був професором Колумбійського та Рокфеллерівського університетів. Разом з RASA (Russian-American Science Association) T-invariant продовжує публікацію серії біографічних нарисів «Творці».

12-денна ірано-ізраїльська війна з новою силою сколихнула дискусії навколо ядерної програми Ірану. Чи була вона колись виключно мирною? Наскільки велика роль Росії у підтримці ядерних амбіцій Ірану? Чи здатні іранці створити бомбу зараз? T-invariant обговорив це з Дмитром Ковчегіним, автором публікації ізраїльського Інституту досліджень національної безпеки про російсько-іранське ядерне співробітництво.

У 2015 році в архівах Товариства Макса Планка, однієї з провідних наукових організацій Німеччини та світу, виявили зразки людського мозку, отримані злочинним шляхом у 40-х роках минулого століття. 2020 року стало відомо, як Кільський інститут світової економіки допомагав вермахту у захопленні Європи, а 2022-го Університет ім. Гумбольдта опублікував дослідження про те, як у його стінах вчені планували військові злочини. Чому сьогодні, через 80 років після закінчення Другої світової війни і падіння режиму націонал-соціалістів, що її розв’язав, німецька наука, як і раніше, відкриває страшні сторінки свого минулого? Чи можна стати співучасником злочину, не вбиваючи, а лише оптимізуючи військову економіку, заохочуючи хибну науку, штампуючи ангажовані дослідження, заявляючи при цьому, що наука поза політикою? Про це у матеріалі кандидата економічних наук, германістки Наталії Супян.

T-invariant, співзасновник сайту Дисернет Андрій Ростовцев та координаторка проектів спільноти Лариса Меліхова запускають «Плагіат-навігатор». На прикладі окремих кейсів міжнародного наукового плагіату можна побачити, як виглядає імітація академічної діяльності у планетарному масштабі. У першому випуску — розповідь про китайського вченого, який захистив у Харкові дисертацію, що фактично складається з перекладених українською мовою двох російськомовних робіт.

Тринадцятий нарис із серії «Творці» присвячений Михайло Михайловичу Струкову, інженеру, архітектору та авіаконструктору, який побудував і знамениті знання у Вашингтоні, і один із найзнаменитіших літаків В’єтнамської війни. Спільно з RASA (Russian-American Science Association) T-invariant продовжує публікацію серії біографічних нарисів «Творці».

Восьмий нарис із серії «Творці» присвячений Степану Тимошенко, одному із засновників сучасної прикладної механіки. У проекті «Творці» спільно з RASA (Russian-American Science Association) T-invariant продовжує публікацію серії біографічних нарисів про вихідців з Російської імперії, які зробили значний внесок у світову науку та технології.

42 нобелівський лауреат закликал світових лідерів збільшити допомогу Україні, захистити політичних ув’язнених у Росії та не визнавати Путіна законно обраним президентом.

16 лютого 2024 року надійшла страшна звістка — вбито Олексія Навального. Його загибель стала особистою трагедією мільйонів людей. Путінська влада показала, що немає такого злочину, перед яким вона зупиниться у досягненні своїх цілей. Світ має усвідомити масштаб зла, з яким боровся Олексій Навальний.

Великий проект з краудфандингу з купівлі, перепрошивки FPV-дронів та постачання їх на фронт, об’єднаний навколо телеграм-каналу «Російський безпілотник», не менше року збирав гроші на карту «Райффайзенбанку».

Історик Олександр Дмитрієв розповів Євгенії Вежлян для рубрики «Є сенс» про те, як Україна виявилася сліпою плямою пострадянської гуманітаристики і чи можна тепер це виправити.

Шостий нарис із серії «Творці» присвячений Тамарі Дембо, видатному психологу, чиї роботи з дослідження «гніву як динамічного процесу» та реабілітації інвалідів зберігають свою наукову актуальність до наших днів. Дембо народилася в Баку, у 1920-ті роки навчалася у Курта Левіна і багато років працювала в американських університетах. У проекті «Творці» спільно з RASA (Russian-American Science Association) T-invariant продовжує публікацію серії біографічних нарисів про вихідців з Російської імперії, які зробили значний внесок у світову науку та технології, про тих, кому ми завдячуємо нашій новій реальності.