«Високий інтелект підсудного як обтяжуюча обставина». Фізику з Ногінська загрожує 25 років колонії за мислезлочин
Вперше в російській історії суд може винести вирок, який призначають реальним терористам та серійним вбивцям лише за намір вчинити злочин. Державний обвинувач Мадіна Долгієва попросила призначити 34-річному фізику Артему Хорошилову 25 років ув’язнення у справі про державну зраду, DDoS-атаку та підготовку диверсії. «Система звіріє — особливо якщо справа стосується СВО. А аргумент про високий інтелект підсудного як обтяжуючу обставину всіх нас просто “вбив”», — кажуть опитані вчені-T-invariant.
Легкість перекладу: як з початком війни перекладний плагіат з української мови набув популярності у російських академічних колах
Створення великих мовних моделей принципово покращило якість автоматичного перекладу та створило масовий доступ до відповідних інструментів у всьому цивілізованому світі. Ці досягнення прогресу збіглися за часом із початком повномасштабної військової агресії Росії в Україні. У результаті виникає і поширюється явище, яке можна охарактеризувати як академічне мародерство. Про це у сьогоднішньому випуску Плагіат-навігатора.
Замісник із плагіату. Українці звинувачують свого високопосадовця
T-invariant, співзасновник Dissernet Андрій Ростовцев та координатор проектів спільноти Лариса Меліхова продовжують «Плагіат-навігатор». На прикладі окремих кейсів міжнародного наукового плагіату можна побачити, як виглядає імітація академічної діяльності у планетарному масштабі. Для вирішення цього завдання використовуються спеціально навчені мовні моделі NLP, створені у співпраці з групою лінгвістів з університетів Гельсінкі та Осло. У п’ятому випуску — історія заступника міністра освіти та науки України Андрія Вітренка, у дисертації та наукових статтях якого було виявлено плагіат.
«Служу злочинному режиму!»: наука у Третьому рейху
У 2015 році в архівах Товариства Макса Планка, однієї з провідних наукових організацій Німеччини та світу, виявили зразки людського мозку, отримані злочинним шляхом у 40-х роках минулого століття. 2020 року стало відомо, як Кільський інститут світової економіки допомагав вермахту у захопленні Європи, а 2022-го Університет ім. Гумбольдта опублікував дослідження про те, як у його стінах вчені планували військові злочини. Чому сьогодні, через 80 років після закінчення Другої світової війни і падіння режиму націонал-соціалістів, що її розв’язав, німецька наука, як і раніше, відкриває страшні сторінки свого минулого? Чи можна стати співучасником злочину, не вбиваючи, а лише оптимізуючи військову економіку, заохочуючи хибну науку, штампуючи ангажовані дослідження, заявляючи при цьому, що наука поза політикою? Про це у матеріалі кандидата економічних наук, германістки Наталії Супян.
Завантажте більше