читати

Тринадцятий нарис із серії «Творці» присвячений Михайло Михайловичу Струкову, інженеру, архітектору та авіаконструктору, який побудував і знамениті знання у Вашингтоні, і один із найзнаменитіших літаків В'єтнамської війни. Спільно з RASA (Russian-American Science Association) T-invariant продовжує публікацію серії біографічних нарисів «Творці».
За два з половиною роки, що триває війна в Україні, в Росії вийшло понад дві тисячі наукових статей, присвячених «спеціальній військовій операції». T-invariant ознайомився з цими статтями та розповідає, про що в них йдеться.
Навесні 2022 року видавці наукової періодики припинили співпрацю з російськими організаціями. У відповідь російська влада ініціювала «білий список» видань, публікація в яких буде підставою для грантової звітності. Нещодавно з переліку зникли близько 500 журналів — і повернулися з рекомендацією утриматися від оплати відкритого доступу в журналах видавництва Elsevier, який оголосив, що платежі будуть надіслані на підтримку України. Вчені, які не наслідували цю пораду, ризикують потрапити під кримінальну статтю про держзраду.
Хто вони – переконані патріоти, що наближали настання руського миру? Чи банальні пристосуванці, які скористалися ситуацією з меркантильною метою? T-invariant представляє результати дослідження біографій керівників вишів, що знаходяться на окупованих українських територіях.
Восьмий нарис із серії «Творці» присвячений Степану Тимошенко, одному із засновників сучасної прикладної механіки. У проекті «Творці» спільно з RASA (Russian-American Science Association) T-invariant продовжує публікацію серії біографічних нарисів про вихідців з Російської імперії, які зробили значний внесок у світову науку та технології.
16 лютого 2024 року надійшла страшна звістка — вбито Олексія Навального. Його загибель стала особистою трагедією мільйонів людей. Путінська влада показала, що немає такого злочину, перед яким вона зупиниться у досягненні своїх цілей. Світ має усвідомити масштаб зла, з яким боровся Олексій Навальний.
Великий проект з краудфандингу з купівлі, перепрошивки FPV-дронів та постачання їх на фронт, об'єднаний навколо телеграм-каналу «Російський безпілотник», не менше року збирав гроші на карту «Райффайзенбанку».
Історик Олександр Дмитрієв розповів Євгенії Вежлян для рубрики «Є сенс» про те, як Україна виявилася сліпою плямою пострадянської гуманітаристики і чи можна тепер це виправити.
Шостий нарис із серії «Творці» присвячений Тамарі Дембо, видатному психологу, чиї роботи з дослідження «гніву як динамічного процесу» та реабілітації інвалідів зберігають свою наукову актуальність до наших днів. Дембо народилася в Баку, у 1920-ті роки навчалася у Курта Левіна і багато років працювала в американських університетах. У проекті «Творці» спільно з RASA (Russian-American Science Association) T-invariant продовжує публікацію серії біографічних нарисів про вихідців з Російської імперії, які зробили значний внесок у світову науку та технології, про тих, кому ми завдячуємо нашій новій реальності.
«Важливі історії» опублікували текст головного редактора T-invariant Ольги Орлової про тому, як ізраїльтяни залишилися віч-на-віч з війною. Третина студентів на фронті, дрібний бізнес на межі краху, волонтери рятують фермерів.
У Тольятті, у місцевій особливій економічній зоні (ОЕЗ), можуть побудувати ще один завод зі збирання іранських бойових дронів. Офіційно про це інформації немає і на словах плани суто мирні. Група компаній «ЕФКО» — засновник підприємств, які виробляють безпілотники в Тольятті — вдає, що не має відношення до заводу. T-invariant розбирається, як цей великий бізнес перейшов від проектів з GM та Volkswagen до збирання смертоносних машин для війни в Україні.
П'ятий нарис із серії «Творці» присвячений Володимиру Хавкіну, творцеві перших ефективних вакцин від холери та чуми. Наприкінці ХІХ століття Хавкін провів першу масову вакцинацію Індії. Його лабораторії розробили та виробили десятки мільйонів доз протихолерної та протичумної вакцин. У проекті «Творці» спільно з RASA (Russian-American Science Association) T-invariant продовжує публікацію серії біографічних нарисів про вихідців з Російської імперії, які зробили значний внесок у світову науку та технології, про тих, кому ми зобов'язані нашій нову реальність.
У проекті «Творці» T-invariant спільно з RASA продовжує публікацію серії біографічних нарисів про вихідців із Російської імперії, які зробили значний внесок у світову науку та технології. Нарис присвячений арахнологу та біологу Олександру Петрункевичу. Він народився у селі Плиски, що у Чернігівській губернії, але значну частину життя працював у Єльському  Університеті. Особливо він уславився дослідженням павукоподібних.
В проектi «Творцi» спiльно з RASA (Russian-American Science Association) T-invariant серiю бiографiчних нарисiв про вихiдцiв з Росiйської iмперiї, що зробили значний внесок у свiтову науку та технологiї, тих, кому ми завдячуємо нашою новою реальнiстю. Перший нарис присвячений Зельману Ваксману, нобелiвському лауреату з медицини, першовiдкривачевi антибiотика стрептомiцин.
Його ідеалом була тиха університетська робота, але життя зробило з нього «торговця смертю». Ім'я Георгія Кістяківського не зустрічається у підручнику історії. Проте саме його знання допомогли переламати хід війни та вплинули на політику однієї з двох наддержав. При тому, що вона навіть не була його батьківщиною.
У проекті «Творці» T-invariant спільно з RASA (Russian-American Science Association) публікацію серії біографічних нарисів про вихідців з Російської імперії, які зробили значний внесок у світову науку та технології. Нарис присвячений астроному Олександру Висоцькому. Він народився в Москві, але більшість життя працював в обсерваторії Університету Вірджинії. Тут він склав перший каталог червоних карликів та експериментально підтвердив обертання нашої Галактики.
У ніч на 6 червня було підірвано греблю Каховського водосховища. Що буде з екосистемами, з тваринами, рослинами та людьми, які роками жили на берегах водосховища? T-invariant звернувся за коментарями до експертів робочої групи з вивчення екологічних наслідків війни в Україні (UWEC): еколога Євгена Симонова з австралійського університету Нового Південного Уельсу та Олексія Василюка, керівника Української природоохоронної групи.
З лютого 2022 року в Україні внаслідок бойових дій було зруйновано понад 90 дослідницьких інститутів та понад 60 університетів. Частина яких не підлягає відновленню. Їх доведеться відбудовувати наново. Як, наприклад, фізичні лабораторії НТУ «Харківський політехнічний інститут», де працює кандидат фізико-математичних наук, доцент Ксенія Мінакова.